Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
(судова палата у цивільних справах)
01043, м. Київ, вул. П. Орлика, 4-А
CКАРЖНИК : Особа 1
адреса
Особи, що беруть участь у справі:
ВІДПОВІДАЧ(1): Особа 2
адреса
ВІДПОВІДАЧ(2): Особа 3
адреса
ВІДПОВІДАЧ(3): Особа 4
адреса
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2013 року
1. Предмет та межі касаційного оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2013 року залишено без змін рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 08.04.2013 року ухваленого за позовом Особи 1 до Особи 2, Особи 3, Особи 3 про стягнення збитків завданих внаслідок вчинення злочину, яким в задоволенні заявлених мною позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду першої та апеляційної інстанції є незаконними, так як під час їх постановлення не був застосовано закон який підлягав застосуванню. Вважаю, що відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України, зазначені у касаційній скарзі доводи є підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції, і ухвалення нового рішення по справі.
2. В чому полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Суди першої та апеляційної інстанції в своїх рішеннях дійшли наступного висновку. Зокрема майнову шкоду мені було завдано не відповідачами, які були визнані винними в розкраданні коштів КС «Капітал», а безпосередньо Спілкою, яка зі мною і укладала договір про пайовий внесок. Відповідно підстав для застосування ст. 1177 ЦК України та стягнення з відповідачів майнової шкоди на мою користь немає, оскільки шкода відшкодовується лише тією особою, яка її завдала.
Вважаю, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкових висновків в частині відсутності підстав для застосування ст. 1177 ЦК України та стягнення з відповідачів суми внесеного мною вкладу в розмірі 50750 грн., та незаконно відмовили мені в стягненні її з відповідачів.
06.09.2006 року мною було укладено договір на додатковий внесок члена Кредитної спілки «Капітал» на особовий рахунок № __. Претметом цього договору є надання в користування відповідачу грошових коштів, з подальшим іх поверненням з відсотками. За умовами цього договору я передав в касу Спілки наступні кошти: 06.09.2006р. – 4000 грн., 07.11.2006р. – 1000 грн., 08.12.2006р. – 1000 грн., 06.02.2007р. – 1000 грн., 10.05.2007р. – 20000 грн., 14.05.2007р. – 19000 грн., 16.07.2007р. – 1130 грн., 06.08.2007р. – 1190 грн., 04.09.2007р. – 1220 грн., 02.10.2007р. – 1210 грн., а всього 50750 грн.
Районний суд відмовляючи мені в стягненні з відповідачів збитків в розмірі 156495,39 грн., виходив з того, що дані збитки є непрямими, оскільки кошти я вкладав по договору безпосередньо в Спілку, а засуджені до них жодного відношення не мають. Тобто суд першої інстанції вважає, що мої вимоги до відповідачів є безпідставними. З цією позицією погодився і апеляційний суд.
Проте з такою позицією судів я не можу погодитись тому, що до привласнення мого вкладу в сумі 50750 грн., відповідачі мають пряме відношення, вони є керівниками Спілки та користуючись своїм становищем мали доступ до коштів вкладників. Зокрема засуджені особи видавали фіктивні кредити за рахунок внесків вкладників. Дані кошти відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» є моєю приватною власністю. Саме за рахунок цих коштів були видані фіктивні кредити на підставних осіб.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо. Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки — можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об’єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.
Тобто за рахунок мого вкладу в сумі 50750 грн. та вкладів інших таких як я осіб і здійснювались шахрайські дії відповідачів. Особа 2, Особа 3, Особа 4 надаючи фіктивні кредити, кошти на них брали та привласнювали їх, не за рахунок майна Спілки, а за рахунок потерпілих, якими нас було визнано по кримінальній справі. Саме за ці дії держава України визнала відповідачів винними та призначила їм відповідне покарання.
Відповідачі по даній справі Особа 2, Особа 3, Особа 4 були засуджені за злочини щодо заволодіння коштами КС «Капітал», дані обставини підтверджуються вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси за справою № ___ року, який набрав законної сили.
Статтею 22 ЦК України передбачений такий спосіб відшкодування майнової шкоди, як відшкодування збитків. Визначено, що збитками, є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину.
Згідно ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.
Враховуючи той факт, що в кримінальній справі по обвинуваченню Особи 2, Особи 3, Особи 4, я приймав участь як потерпіла особа, а злочинні дії відповідачів мають пряме відношення до втрати моєї приватної власності, депозитного вкладу в сумі 50750 грн., то в цій частині мої вимоги підлягають до задоволення, а рішення судів повинні бути скасовані.
Наявність причинного зв’язку між завданою шкодою мені шкодою та протиправною поведінкою Особи 2, Особи 3, Особи 4 було встановлено ще під час розгляду кримінальної справи по їх обвинуваченню. Зокрема по справі було проведено ряд експертиз, в тому числі і судово-економічних, судово-почеркознавчих, якими доведено, що вказані особи, маючи доступ до коштів вкладників, роздавали їх підставним особам, у вигляді фіктивних кредитів, з використанням підроблених документів. Моїм представником під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції заявлялось клопотання про дослідження матеріалів відповідної кримінальної справи, проте судом цього зроблено не було, суд не став повністю встановлювати всі обставини для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Вважаю, що протиправні дії відповідачів та їх вина були встановлені вироком у кримінальній справі, є шкода у вигляді неповернутого вкладу, а причинний зв’язок полягає у прямому доступі вказаних осіб, які були керівниками Спілки, до мого вкладу внаслідок якого вони і мали змогу заволодіти коштами.
Враховуючи викладене, на основі ст.ст. 323 — 352 ЦПК України,
ПРОШУ:
— скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2013 року і ухвалити нове рішення, яким задовільнити мої вимоги в частині стягнення з відповідачів на мою користь збитків внаслідок завданого ними злочину в сумі розміру внесеного мною депозитного вкладу — 50750 грн.
ДОДАТКИ:
— копія рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2013 року;
— копія ухвали апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2013 року;
— квитанція про сплату судового збору;
— копії касаційної скарги з додатками, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
«____» ______________ рік Особа 1